Open Access

Pryymych Volodymyr

• Die Kircheneinheit war und bleibt eines der wichtigsten Themen kirchengeschichtlicher Forschungen, besonders in der heutigen Zeit, in der das Problem der Ökumene wohl so aktuell ist wie nie zuvor. Die Versuche einer Union in der ersten Hälfte des 15. Jahrhunderts wurden von katholischen wie orthodoxen Kirchenhistorikern vielfach behandelt und oft einseitig nach deren eigenen subjektiven Interessen betrachtet. Um jene Spekulationen im Bezug auf dieses Thema zu vermeiden, setzt sich die vorliegende Studie das Ziel, unvoreingenommen die wahren Ursachen der misslungenen Unionsgespräche zu finden. Wie diese Arbeit zeigt, hatten die Unionsgespräche zwischen Rom und Konstantinopel eine schlechte Grundlage, wobei sie hauptsächlich durch die verschiedenen politischen Umstände bestimmt wurden. So mussten die Griechen aufgrund der wachsenden Türkengefahr um militärischen Beistand der abendländischen Länder bitten, die sie erst durch eine Union mit der römischen Kirche gewinnen konnten. Für die Lateiner war die Griechenfrage vor allem durch ihreDie Kircheneinheit war und bleibt eines der wichtigsten Themen kirchengeschichtlicher Forschungen, besonders in der heutigen Zeit, in der das Problem der Ökumene wohl so aktuell ist wie nie zuvor. Die Versuche einer Union in der ersten Hälfte des 15. Jahrhunderts wurden von katholischen wie orthodoxen Kirchenhistorikern vielfach behandelt und oft einseitig nach deren eigenen subjektiven Interessen betrachtet. Um jene Spekulationen im Bezug auf dieses Thema zu vermeiden, setzt sich die vorliegende Studie das Ziel, unvoreingenommen die wahren Ursachen der misslungenen Unionsgespräche zu finden. Wie diese Arbeit zeigt, hatten die Unionsgespräche zwischen Rom und Konstantinopel eine schlechte Grundlage, wobei sie hauptsächlich durch die verschiedenen politischen Umstände bestimmt wurden. So mussten die Griechen aufgrund der wachsenden Türkengefahr um militärischen Beistand der abendländischen Länder bitten, die sie erst durch eine Union mit der römischen Kirche gewinnen konnten. Für die Lateiner war die Griechenfrage vor allem durch ihre innerkirchlichen Auseinandersetzungen zwischen dem Papst und den Konziliaristen zur besonderen Herausforderung geworden. Der Widerwille der Griechen gegen die dekretierte Union mit ihrer negativen Einstellung zu den Lateinern sowie die geringe Bereitschaft von Rom, in dogmatischen Fragen Kompromisse einzugehen, machten alle Hoffnungen auf die Einheit der Kirche zunichte. Anhand des Quellenmaterials konnte gezeigt werden, dass die von den Lateinern verlangte bedingungslose Unterwerfung der Griechen das Ziel die Unionsversuche a priori zum Scheitern verurteilte. Neben der Behandlung der Unionsgespräche zwischen Rom und Konstantinopel befasst sich diese Studie darin auch mit der Rolle der Metropoliten von Kiew, Gregor Camblak (1415-1419) und Isydor (1436-1458). Es wird festgestellt, dass Gregor Camblak die einflussreichste Person der byzantinischen Kirche auf dem Konzil von Konstanz (1414-1418) und Metropolit Isydor einer der bedeutendsten Vorkämpfer für die Union auf dem Konzil von Ferrara-Florenz (1438-1439) war.…
• Єдність Церкви була і залишається однією із найважливіших тем церковно-історичних досліджень, особливо в сьогоднішній час, коли проблема екуменізму є актуальною, як ніколи. Спроби унії в першій половині 15 ст. були як католицькими, так і православними дослідниками багаторазово аналізовані, однак, часто упереджено оцінені. Для того, щоб в майбутньому, стосовно цієї теми, уникнути різного роду спекулювань, ставить собі ця праця за мету – знайти об’єктивні причини невдалих спроб унії. Як показує ця робота, переговори про унію Церкви були побудовані на крихкій основі і, передусім, були зумовлені різноманітними політичними чинниками. Так, мусіли греки, враховуючи зростаючу турецьку загрозу, шукати військової допомоги в країнах Заходу, які були готові її надати, лише за умови, заключення унії Константинополя з Римом. Для латинників питання унії стало особливо важливим, після початку внутрішньо-церковного протистояння між прихильниками ідеї папства і конціліаризму. Небажання Константинополя об’єднюватися з Римом, як також, неготовністьЄдність Церкви була і залишається однією із найважливіших тем церковно-історичних досліджень, особливо в сьогоднішній час, коли проблема екуменізму є актуальною, як ніколи. Спроби унії в першій половині 15 ст. були як католицькими, так і православними дослідниками багаторазово аналізовані, однак, часто упереджено оцінені. Для того, щоб в майбутньому, стосовно цієї теми, уникнути різного роду спекулювань, ставить собі ця праця за мету – знайти об’єктивні причини невдалих спроб унії. Як показує ця робота, переговори про унію Церкви були побудовані на крихкій основі і, передусім, були зумовлені різноманітними політичними чинниками. Так, мусіли греки, враховуючи зростаючу турецьку загрозу, шукати військової допомоги в країнах Заходу, які були готові її надати, лише за умови, заключення унії Константинополя з Римом. Для латинників питання унії стало особливо важливим, після початку внутрішньо-церковного протистояння між прихильниками ідеї папства і конціліаризму. Небажання Константинополя об’єднюватися з Римом, як також, неготовність латинських ієрархів в догматичних питаннях йти на компроміси, зробили неможливими всі надії на досягнення єдності Церкви. Враховуючи джерельну базу, вдалося показати, що латинники вимагали від греків беззастережне підпорядкування папі, що a priori прирекло унійні намагання до невдачі. Поруч з дослідженням унійних намагань між Римом і Константинополем займається ця праця також ролью в них Київських митрополитів: Григорія Цамблака (1415-1419) та Ісидора (1436-1458). Як показує дослідження, можна сміливо назвати митрополита Цамблака найвпливовішою персоною Візантійської Церкви на соборі в Констаці (1414-1418), а митрополита Ісидора – одним із найважливіших поборників ідеї унії на Ферраро-Флорентійському соборі (1438-1439).…